жовтуватий

ЖОВТУВА́ТИЙ, а, е. З жовтим відтінком, не зовсім жовтий.

Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались (Н.-Лев., І, 1956, 273);

У довгому коридорі під стелею ледь блимала жовтуватим світлом маленька електролампа (Хижняк, Тамара, 1959, 127).

Значення в інших словниках

1. жовтуватий — жовтува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. жовтуватий — див. жовтий  Словник синонімів Вусика
3. жовтуватий — -а, -е. З жовтим відтінком, не зовсім жовтий.  Великий тлумачний словник сучасної мови