жовтяниця
ЖОВТЯНИ́ЦЯ¹, і, ж. Жовте забарвлення шкіри через підвищене нагромадження жовчного пігменту в крові та тканинах тіла, що є ознакою захворювання печінки; захворювання, що викликає такий стан.
— Та чого се ви такі на виду жовті? Чи не жовтяниця? (Вовчок, І, 1955, 255);
При захворюванні печінки порушуються всі сторони обміну, що приводить до жовтяниці (Наука.., 12, 1956, 22).
ЖОВТЯНИ́ЦЯ², і, ж. (Chrysosplenium L.). Трав’яниста весняна рослина родини ломикаменевих, що цвіте жовтими або зеленуватими квітками.
Жовтяниця дуже поширена по вогких місцях, в лісах та ярах, особливо там, де росте вільха (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 120).
Словник української мови (СУМ-11)