жовчно

ЖО́ВЧНО. Присл. до жо́вчний 2.

— Пане Боніфаціуш, де ваші хлопи? Он як пан стежить за ними, — жовчно прорипів він (Тулуб, Людолови, II, 1957, 156).

Значення в інших словниках

1. жовчно — жо́вчно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. жовчно — Присл. до жовчний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови