жовчно
ЖО́ВЧНО. Присл. до жо́вчний 2.
— Пане Боніфаціуш, де ваші хлопи? Он як пан стежить за ними, — жовчно прорипів він (Тулуб, Людолови, II, 1957, 156).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ЖО́ВЧНО. Присл. до жо́вчний 2.
— Пане Боніфаціуш, де ваші хлопи? Он як пан стежить за ними, — жовчно прорипів він (Тулуб, Людолови, II, 1957, 156).