жовчно

ЖО́ВЧНО. Присл. до жо́вчний 2.

— Пане Боніфаціуш, де ваші хлопи? Он як пан стежить за ними, — жовчно прорипів він (Тулуб, Людолови, II, 1957, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жовчно — жо́вчно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. жовчно — Присл. до жовчний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови