жовчний
ЖО́ВЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до жовч 1.
Квасолю рекомендують як дієтичну страву при клінічному лікуванні хвороб печінки і жовчного міхура (Зерн. боб. культ., 1956, 121).
2. перен. Який любить досаждати, неприємно вражати словами; злостивий.
Він був знов такий жовчний! (Коб., До світа, 1905, 65);
— Революція не питає, ким та на кого! — жовчний, злий вихопився наперед з-поміж штабістів Баржак (Гончар, Таврія.., 1957, 333);
// Який виражає недовір’я, ворожість, роздратованість, злобу.
Скільки разів за минулі роки він у думці кидав невідомому рецензентові жовчні й гнівні слова (Жур., Вечір.., 1958, 357).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жовчний — жо́вчний прикметник Орфографічний словник української мови
- жовчний — див. злий Словник синонімів Вусика
- жовчний — П. злий, злостивий; (- слова) їдкий, колючий, гіркий, в'їдливий, ущипливий, з жовчю; (- людину) нервовий. Словник синонімів Караванського
- жовчний — -а, -е. 1》 Прикм. до жовч 1). 2》 перен. Який любить досаждати, неприємно вражати словами; злостивий. || Який виражає недовіру, ворожість, роздратованість, злобу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жовчний — ЗЛИЙ (який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших), НЕДО́БРИЙ, ПОГА́НИЙ, ЛИХИ́Й, ЗЛІ́СНИЙ, ЗЛО́БНИЙ, ОЗЛО́БЛЕНИЙ, ЗЛОБЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ЗЛОСЛИ́ВИЙ, ЖО́ВЧНИЙ, ЛЮ́ТИЙ підсил., ЗЛЮ́ЧИЙ (ЗЛЮ́ЩИЙ) підсил. розм., СОБАКУВА́ТИЙ підсил. Словник синонімів української мови