1. Словник української мови в 11 томах

жовч

ЖОВЧ, і, ж.

1. Гірка жовто-зелена утворена в печінці рідина, необхідна для засвоєння жирів і посилення функцій кишечника.

Другим соком, що надходить у дванадцятипалу кишку, є жовч, яка утворюється в печінці (Анат. і фізіол. люд., 1957, 107);

Одна з них [бабів] була певна, що тільки розтиранням ноги жовчю з білого голуба й може врятувати хлопця (Донч., VI, 1957, 88);

*У порівн. Він ішов і йшов у глибінь ночі, і її мов жовчю облиті приполи відступали все далі й далі (Стельмах, Хліб.., 1959, 180).

2. перен. Почуття ворожості, недоброзичливості; злоба.

І ніби чую я в тому реготі сміх з жовчю Берне (Н.-Лев., III, 1956, 312);

— А подохли б ви разом з своєю касою хворих, — вилилась у Марисі жовч на невинного чоловіка (Вільде, Сестри.., 1958, 551);

// Важке почуття, викликане горем, невдачею і т. ін.

До вас, мої єдині друзі, Я серце принесу розбите І очі, виплакані в тузі, І слово, жовчю облите (Еллан, І, 1958, 50);

// рідко, чого. Те, що становить найїдкішу, найгострішу частину чого-небудь.

[Івась:] А оці іронічні горді посмішки, хіба це не боротьба, це ж жовч ненависті до мене, не як до Івася, а як до робітника Івася (Ірчан, І, 1958, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жовч — жовч іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. жовч — р. ЖОВЧА П. злоба, злість, злостивість, досада; (ненависти) їдь, їдкість, ядучість. Словник синонімів Караванського
  3. жовч — -і, ж. 1》 Гірка жовто-зелена, утворена в печінці рідина, необхідна для засвоєння жирів і посилення функцій кишечнику. 2》 перен. Почуття ворожості, недоброзичливості; злоба. || Тяжке почуття, викликане горем, невдачею і т. ін. || рідко, чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жовч — жо́вч : ◊ ви́ляти з се́бе жо́вч позбутися негативних емоцій; виговоритися (ст): Я мав враження, що люди зійшлися припадково, щоб виговоритися і виляти з себе жовч, а коли навіть і хтось за тим стояв, то робив це зручно і тільки в цій цілі, щоб визондувати загальні настрої (Яцура) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. жовч — Травний сік, продукується печінкою хребетних тварин; до складу ж. входять: жовчні кислоти і пігменти, мінеральні солі, холестерин, лецитин, жирні кислоти; відіграє важливу роль у процесі засвоєння жирів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. жовч — вилива́ти / ви́лити жовч. Виявляти чим-небудь недоброзичливість, неприязнь, злобу (перев. у розмові). Кобра ще довго виливав свою жовч, але його ніхто не слухав (О. Слісаренко); Є двоє-троє колег по лікарні, які знаходять час не вдовольнятися становищем .. і жовч свою в кулачок вилити (Іван Ле). Фразеологічний словник української мови
  7. жовч — ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал. Словник синонімів української мови
  8. жовч — Жовч, -чі ж. Желчь. На мід, не на жовч люде мух ловлять. Ном. № 3083. Словник української мови Грінченка