жовтіючий

ЖОВТІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до жовті́ти.

Напівпрозорі жовтіючі та червоніючі кетяги солодко дрімають серед лапатого листя (Коцюб., І, 1955, 278);

Відцвіло благодатне літо, прокрадалася пора жовтіючого листу (Ле, Клен. лист, 1960, 172).