1. Великий тлумачний словник сучасної мови

жовтіючий

жовті́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до жовтіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жовтіючий — див. жовтий Словник синонімів Вусика
  2. жовтіючий — ЖОВТІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до жовті́ти. Напівпрозорі жовтіючі та червоніючі кетяги солодко дрімають серед лапатого листя (Коцюб., І, 1955, 278); Відцвіло благодатне літо, прокрадалася пора жовтіючого листу (Ле, Клен. лист, 1960, 172). Словник української мови в 11 томах