жовч

Значення в інших словниках

1. жовч — жовч іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. жовч — р. ЖОВЧА П. злоба, злість, злостивість, досада; (ненависти) їдь, їдкість, ядучість. Словник синонімів Караванського
3. жовч — -і, ж. 1》 Гірка жовто-зелена, утворена в печінці рідина, необхідна для засвоєння жирів і посилення функцій кишечнику. 2》 перен. Почуття ворожості, недоброзичливості; злоба. || Тяжке почуття, викликане горем, невдачею і т. ін. || рідко, чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. жовч — жо́вч : ◊ ви́ляти з се́бе жо́вч позбутися негативних емоцій; виговоритися (ст): Я мав враження, що люди зійшлися припадково, щоб виговоритися і виляти з себе жовч, а коли навіть і хтось за тим стояв, то робив це зручно і тільки в цій цілі, щоб визондувати загальні настрої (Яцура) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. жовч — вилива́ти / ви́лити жовч. Виявляти чим-небудь недоброзичливість, неприязнь, злобу (перев. у розмові). Кобра ще довго виливав свою жовч, але його ніхто не слухав (О. Слісаренко); Є двоє-троє колег по лікарні, які знаходять час не вдовольнятися становищем .. і жовч свою в кулачок вилити (Іван Ле). Фразеологічний словник української мови
6. жовч — ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал. Словник синонімів української мови
7. жовч — ЖОВЧ, і, ж. 1. Гірка жовто-зелена утворена в печінці рідина, необхідна для засвоєння жирів і посилення функцій кишечника. Другим соком, що надходить у дванадцятипалу кишку, є жовч, яка утворюється в печінці (Анат. і фізіол. люд. Словник української мови в 11 томах
8. жовч — Жовч, -чі ж. Желчь. На мід, не на жовч люде мух ловлять. Ном. № 3083. Словник української мови Грінченка