жонглювання

ЖОНГЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жонглюва́ти.

Спочатку я подавала жонглерові під час його виступу м’ячі й кільця, а згодом він почав мене вчити жонглюванню (Донч., VI, 1957, 439).

Значення в інших словниках

1. жонглювання — жонглюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. жонглювання — -я, с. Дія за знач. жонглювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови