жонглювання
ЖОНГЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жонглюва́ти.
Спочатку я подавала жонглерові під час його виступу м’ячі й кільця, а згодом він почав мене вчити жонглюванню (Донч., VI, 1957, 439).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жонглювання — жонглюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- жонглювання — -я, с. Дія за знач. жонглювати. Великий тлумачний словник сучасної мови