жонглювання

жонглюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жонглювання — -я, с. Дія за знач. жонглювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жонглювання — ЖОНГЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жонглюва́ти. Спочатку я подавала жонглерові під час його виступу м’ячі й кільця, а згодом він почав мене вчити жонглюванню (Донч., VI, 1957, 439). Словник української мови в 11 томах