жонглювати

ЖОНГЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.

1. Майстерно підкидати і ловити один або одночасно декілька предметів.

Жонглював він [жонглер] легко, невимушено, з веселим посміхом (Донч., VI, 1957, 432);

-Я хочу — він вийняв ножик з кишені жилетки і почав жонглювати ним перед очима Катерини, — я хочу, щоб ви… обікрали своїх. (Вільде, Сестри.., 1958, 407).

2. перен. Вправно, але й безвідповідально використовувати при висловлюванні певні поняття, слова і т. ін.

В них [словах Сагайдачного] не було жодної риторичної фрази, якими жонглювали в промовах пани (Тулуб, Людолови, II, 1957, 429);

Класики марксизму-ленінізму цілком викрили фальсифікаторські прийоми буржуазних ідеологів, які жонглюють словом «свобода» (Ком. Укр., 3, 1962, 58).