жоржина
ЖОРЖИ́НА, и, ж.
1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом.
Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля (Шиян, Баланда, 1957, 144).
2. Квітка цієї рослини.
Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину (Смолич, Мир.., 1958, 34);
*У порівн. Зорі вночі, як жоржини (Мас., Сорок.., 1957, 216).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жоржина — жоржи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- жоржина — -и, ж. 1》 Трав'яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками. 2》 Квітка цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жоржина — див. далія Універсальний словник-енциклопедія
- жоржина — ЖОРЖИ́НА бот., ГОРГО́НІЯ (ГІРГО́НІЯ), ОРГИ́НІЯ, АРГО́НІЯ діал. В саду і астри, і жоржини, і шум дерев (В. Сосюра); Гаснуть в осінній пітьмі Душі німі, Як квітки запізнілих горгоній... (В. Чумак); Перед хатою, під вікнами зеленіли кущі бузку та рожі, цвіли кущі оргинії (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
- жоржина — Жоржина, -ни ж. раст. георгина, Dahlia variabilis. ЗЮЗО. І. 120. Мил. 13. Нема цвіту світлішого над жоржину. Чуб. V. 440. Словник української мови Грінченка