жур
ЖУР, у, ч., діал., рідко. Те саме, що жура́.
Що ж ти ходиш до другої, А мене хвилює жур? (Мал., Народження.., 1939, 169);
*Образно. Літо вже зміняв зимовий жур (Руд., Ленінградці, 1948, 4).
Словник української мови (СУМ-11)ЖУР, у, ч., діал., рідко. Те саме, що жура́.
Що ж ти ходиш до другої, А мене хвилює жур? (Мал., Народження.., 1939, 169);
*Образно. Літо вже зміняв зимовий жур (Руд., Ленінградці, 1948, 4).
Словник української мови (СУМ-11)