журналіст

ЖУРНАЛІ́СТ, а, ч. Професіональний літературний працівник газет, журналів, радіо та інших органів інформації і пропаганди.

Основна риса роботи журналіста — те, що кожне його слово промовляє до тисяч людей (Еллан, II, 1958, 313);

Ніхто з них не відав, що той синьоокий.., Хто вів їх на битву у сяйві ракети, Що він — журналіст фронтової газети (Нагн., Пісня.., 1949, 57).

Значення в інших словниках

1. журналіст — журналі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. журналіст — Газетяр, новинар, публіцист, ір. писака; З. П. репортер, кореспондент, літпрацівник, коментатор, оглядач, редактор.  Словник синонімів Караванського
3. журналіст — [журнал’іст] -ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
4. журналіст — -а, ч. Професіональний літературний працівник газет, журналів, радіо та інших органів інформації і пропаганди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. журналіст — ЖУРНАЛІ́СТ (літературний працівник газет, журналів, радіо та ін.), ПРЕ́СА збірн.; ГАЗЕТЯ́Р, ГАЗЕ́ТНИК розм. (тільки газет). Ніхто з них не відав,.. Що він — журналіст фронтової газети (М.  Словник синонімів української мови
6. журналіст — Журналі́ст, -та; -лі́сти, -лі́стів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)