жіночка

ЖІ́НОЧКА, и, ж, Зменш.-пестл. до жі́нка.

Славна була та жіночка, — звали Катрею: білявенька собі, трошки кирпатенька, очиці.. ясненькі (Вовчок, І, 1955, 124);

Тихою ходою вони йшли до криниці, де вже жіночки розводили огонь (Морд., І, 1958, 105);

Жіночка моя Стефка була не з гірших: і тиха, і до чоловіка уважна, але смутна й хвороблива (Мур., Бук. повість, 1959, 4).

Значення в інших словниках

1. жіночка — жі́ночка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири жі́ночки  Орфографічний словник української мови
2. жіночка — див. дружина  Словник синонімів Вусика
3. жіночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до жінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. жіночка — Жіночка, -ки ж. ум. отъ жінка.  Словник української мови Грінченка