заарканений
ЗААРКА́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заарка́нити.
Заарканений звір [лось] виніс човен на камені розбив його (Веч. Київ, 5. XI 1966, 4);
Вхопивши за віжки, якими був заарканений офіцер, Дерзкий глянув на Махна (Гончар, Таврія.., 1957, 624).
Словник української мови (СУМ-11)