заарештувати —
заарештува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
заарештувати —
див. заарештовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заарештувати —
АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм.
Словник синонімів української мови
заарештувати —
Заарештува́ти, -ту́ю, -ту́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
заарештувати —
Заарештува́ти, -ту́ю, -єш гл. Арестовать, заарестовать. Як тобі село покинути, коли в тебе ніякого паперу немає? Да тебе всяка судова погань заарештує. К. Дів. С 15.
Словник української мови Грінченка