забамкати

ЗАБА́МКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бамкати, дзвонити.

З невидної дзвіниці забамкали нараз дзвони (Фр., IV, 1950, 389).

Значення в інших словниках

1. забамкати — заба́мкати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. забамкати — -аю, -аєш, док., розм. Почати бамкати, дзвонити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забамкати — Забамкати, -каю, -єш гл. = забаламкати.  Словник української мови Грінченка