забачитися

ЗАБА́ЧИТИСЯ і ЗОБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Побачитися, мати зустріч з ким-небудь.

Забачимося в кушніра на жердці (Сл. Гр.);

Товариш, бачте, позначив йому [козакові] під містом де забачитись (Вовчок, І, 1955, 319);

Жаль, що не вдалося тут з дядьком забачитись (Л. Укр., V, 1956, 42).

Значення в інших словниках

1. забачитися — заба́читися дієслово доконаного виду побачитися, мати зустріч з ким-небудь розм.  Орфографічний словник української мови
2. забачитися — і зобачитися, -чуся, -чишся, док., розм. Побачитися, мати зустріч з ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забачитися — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм.  Словник синонімів української мови
4. забачитися — Забачитися, -чуся, -чишся гл. 1) Увидѣть себя. Коли на тім злиденнім полі забачуся в щасливій долі? Грин. III. 632. 2) Увидѣться. Забачимося в кушніра на жердці. Ном. № 10247.  Словник української мови Грінченка