Словник української мови в 11 томах

забгати

ЗАБГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Укласти щось куди-небудь; запхати, заховати.

Другого дня Юзеф.. попрощався з нами і, забгавши собі до кишені ласощі, ..рушив від готелю (Досв., Вибр., 1959, 97).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. забгати — забга́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. забгати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Укласти щось куди-небудь; запхати, заховати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забгати — Забга́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280. 2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.  Словник української мови Грінченка