заблагати

ЗАБЛАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати благати.

Се був псалтир Давида царя, і я з ним разом замолив і заблагав: «Дай мені крила — привітаю птицею по горах» (Вовчок, VI, 1956, 251).

Значення в інших словниках

1. заблагати — заблага́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заблагати — -аю, -аєш, док. Почати благати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заблагати — Заблага́ти, -гаю, -єш гл. Умолить.  Словник української мови Грінченка