1. Словник української мови в 11 томах

заблагати

ЗАБЛАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати благати.

Се був псалтир Давида царя, і я з ним разом замолив і заблагав: «Дай мені крила — привітаю птицею по горах» (Вовчок, VI, 1956, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заблагати — заблага́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заблагати — -аю, -аєш, док. Почати благати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заблагати — Заблага́ти, -гаю, -єш гл. Умолить. Словник української мови Грінченка