1. Словник української мови Грінченка

заблагати

Заблага́ти, -гаю, -єш

гл. Умолить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заблагати — заблага́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заблагати — -аю, -аєш, док. Почати благати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заблагати — ЗАБЛАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати благати. Се був псалтир Давида царя, і я з ним разом замолив і заблагав: «Дай мені крила — привітаю птицею по горах» (Вовчок, VI, 1956, 251). Словник української мови в 11 томах