заблискотіти

ЗАБЛИСКОТІ́ТИ, оти́ть, док. Почати блискотіти.

Місяць вирізувався з-за гори верха, й заблискотіли зорі на небі (Вовчок, І, 1955, 322);

Заворушилася монгольська сила, забряжчала зброя, заблискотіли до сонця мечі (Фр., VI, 1951, 82);

Обличчя Рубінове налилося кров’ю, очі заблискотіли (Сенч., На Бат. горі, 1960, 5).

Значення в інших словниках

1. заблискотіти — заблискоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заблискотіти — -отить, заблискотати, -оче, док. Почати блискотіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови