заблукатися

ЗАБЛУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., рідко. Те саме що заблука́ти 1, 2.

І заблукався я у пущу темну, Котрій, здавалось, і кінця нема (Фр., XIII, 1954, 177);

Їздовому, який везтиме Шуру, Вася наказує бути обачним, не заблукатись в тумані (Гончар, 1,1954, 182).

Значення в інших словниках

1. заблукатися — заблука́тися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. заблукатися — -аюся, -аєшся, док., рідко. Те саме, що заблукати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заблукатися — ЗАБЛУДИ́ТИ (загубити правильний напрямок руху, втратити просторову орієнтацію), ЗАБЛУДИ́ТИСЯ, ЗАБЛУКА́ТИ, ЗБЛУКА́ТИ розм., ЗБЛУДИ́ТИ рідко, ЗБЛУДИ́ТИСЯ рідко, ЗАБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗАПЛУ́ТАТИСЯ рідко; ЗБИ́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови