1. Словник української мови в 11 томах

заблукатися

ЗАБЛУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., рідко. Те саме що заблука́ти 1, 2.

І заблукався я у пущу темну, Котрій, здавалось, і кінця нема (Фр., XIII, 1954, 177);

Їздовому, який везтиме Шуру, Вася наказує бути обачним, не заблукатись в тумані (Гончар, 1,1954, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заблукатися — заблука́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. заблукатися — -аюся, -аєшся, док., рідко. Те саме, що заблукати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заблукатися — ЗАБЛУДИ́ТИ (загубити правильний напрямок руху, втратити просторову орієнтацію), ЗАБЛУДИ́ТИСЯ, ЗАБЛУКА́ТИ, ЗБЛУКА́ТИ розм., ЗБЛУДИ́ТИ рідко, ЗБЛУДИ́ТИСЯ рідко, ЗАБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗАПЛУ́ТАТИСЯ рідко; ЗБИ́ТИСЯ... Словник синонімів української мови