заблювати
ЗАБЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., розм.
1. неперех. Почати блювати.
2. перех. Забруднити що-небудь блювотою (у 2 знач.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заблювати — заблюва́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- заблювати — -юю, -юєш, док., розм. 1》 неперех. Почати блювати. 2》 перех. Забруднити що-небудь блювотою (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- заблювати — ЗАБЛЮВА́ТИ див. забльо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- заблювати — Забльо́вувати, -вую, -єш сов. в. заблювати, -люю, -єш, гл. 1) Начинать, начать блевать, рвать. Аф. 2) Выпачкивать, выпачкать блевотинами. Аф. Словник української мови Грінченка