1. Словник української мови у 20 томах

заблювати

ЗАБЛЮВА́ТИ див. забльо́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заблювати — заблюва́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. заблювати — -юю, -юєш, док., розм. 1》 неперех. Почати блювати. 2》 перех. Забруднити що-небудь блювотою (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заблювати — ЗАБЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., розм. 1. неперех. Почати блювати. 2. перех. Забруднити що-небудь блювотою (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах
  4. заблювати — Забльо́вувати, -вую, -єш сов. в. заблювати, -люю, -єш, гл. 1) Начинать, начать блевать, рвать. Аф. 2) Выпачкивать, выпачкать блевотинами. Аф. Словник української мови Грінченка