забльований

ЗАБЛЬО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до заблюва́ти 1.

Двірники в фартухах із бляхами на грудях починали вимітати нечистий бруд ночі з забльованих п'яницями пішоxодів (В. Домонтович);

Я уявляв автора тiєї писанини таким собi розгойданим та забльованим пияком, аморальним типом... (Р. Федорів).