забльований

забльо́ваний

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забльований — ЗАБЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до заблюва́ти 1. Двірники в фартухах із бляхами на грудях починали вимітати нечистий бруд ночі з забльованих п'яницями пішоxодів (В. Домонтович); Я уявляв автора тiєї писанини таким собi розгойданим та забльованим пияком, аморальним типом... (Р. Федорів). Словник української мови у 20 томах