забльований
забльо́ваний
дієприкметник
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забльований — ЗАБЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до заблюва́ти 1. Двірники в фартухах із бляхами на грудях починали вимітати нечистий бруд ночі з забльованих п'яницями пішоxодів (В. Домонтович); Я уявляв автора тiєї писанини таким собi розгойданим та забльованим пияком, аморальним типом... (Р. Федорів). Словник української мови у 20 томах