заборсаний
ЗАБО́РСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забо́рсати.
У хату вскочила жінка — не жінка, дівка — не дівка: голова не покрита, як у дівки, а коси заборсані в мичку (Мирний, І, 1949, 247);
*Образно. О друже дальній мій, людино на землі, В житті заборсана, мов у густих тенетах! (Рильський, Поеми, 1957, 222).
Словник української мови (СУМ-11)