заборсувати

ЗАБО́РСУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБО́РСАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. перех. Зав’язувати, стягати, переплутуючи (мотузку і т. ін.);

// Заплутувати.

Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер розплутувати (Сл. Гр.);

*Образно. Усі вони [шинкарі] добрі, як сплять, а тільки розплющить очі, то так і норовить.., як би тебе так заборсати, щоб з його лап не вирвався… (Мирний, І, 1949, 270).

2. тільки док., неперех. Задригати або швидко захитати чим-небудь.

Ускочила [Солошка] у круг, як божевільна, замахала руками, заборсала ногами (Мирний, І, 1954, 55);

Заборсав [хлопець] ногами, руками, головою, коліньми, закричав, заверещав (Довж., І, 1958, 409).

Значення в інших словниках

1. заборсувати — забо́рсувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. заборсувати — -ую, -уєш, недок., заборсати, -аю, -аєш, док., розм. 1》 перех.Завізувати, стягати, переплутуючи (мотузку і т. ін.). || Заплутувати. 2》 тільки док., неперех. Задриґати або швидко захитати чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заборсувати — Заборсувати, -сую, -єш сов. в. забо́рсати, -саю, -єш, гл. Завязывать, завязать, перепутывая (веревку) напр. волоками од постолів заборотують на ногах капці. Гол. Од. 67.  Словник української мови Грінченка