заборсувати
ЗАБО́РСУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБО́РСАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. перех. Зав’язувати, стягати, переплутуючи (мотузку і т. ін.);
// Заплутувати.
Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер розплутувати (Сл. Гр.);
*Образно. Усі вони [шинкарі] добрі, як сплять, а тільки розплющить очі, то так і норовить.., як би тебе так заборсати, щоб з його лап не вирвався… (Мирний, І, 1949, 270).
2. тільки док., неперех. Задригати або швидко захитати чим-небудь.
Ускочила [Солошка] у круг, як божевільна, замахала руками, заборсала ногами (Мирний, І, 1954, 55);
Заборсав [хлопець] ногами, руками, головою, коліньми, закричав, заверещав (Довж., І, 1958, 409).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заборсувати — забо́рсувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- заборсувати — -ую, -уєш, недок., заборсати, -аю, -аєш, док., розм. 1》 перех.Завізувати, стягати, переплутуючи (мотузку і т. ін.). || Заплутувати. 2》 тільки док., неперех. Задриґати або швидко захитати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заборсувати — Заборсувати, -сую, -єш сов. в. забо́рсати, -саю, -єш, гл. Завязывать, завязать, перепутывая (веревку) напр. волоками од постолів заборотують на ногах капці. Гол. Од. 67. Словник української мови Грінченка