1. Словник української мови Грінченка

заборсувати

Заборсувати, -сую, -єш

сов. в. забо́рсати, -саю, -єш, гл. Завязывать, завязать, перепутывая (веревку) напр. волоками од постолів заборотують на ногах капці. Гол. Од. 67. Коси заборсані в мичку, немов жінка збіралася сховати їх під очіпок та зав'язала на тім'ї, а вони й розсипались. Мир. ХРВ. 180. Вообще перепутывать, перепутать (нити). Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер росплутувати? Харьк. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заборсувати — забо́рсувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. заборсувати — -ую, -уєш, недок., заборсати, -аю, -аєш, док., розм. 1》 перех.Завізувати, стягати, переплутуючи (мотузку і т. ін.). || Заплутувати. 2》 тільки док., неперех. Задриґати або швидко захитати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заборсувати — ЗАБО́РСУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБО́РСАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. перех. Зав’язувати, стягати, переплутуючи (мотузку і т. ін.); // Заплутувати. Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер розплутувати (Сл. Гр.); *Образно. Словник української мови в 11 томах