заброджений

ЗАБРО́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до заброди́ти³.

2. у знач. прикм. Який забродився.

Невдовзі прибігла й мати. З кошиком у руці, схвильована, заброджена, десь, видно, балку убрід перебродила (Гончар, Таврія.., 1957, 483).

Значення в інших словниках

1. заброджений — забро́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заброджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до забродити III. 2》 у знач. прикм. Який забродився.  Великий тлумачний словник сучасної мови