заброджений
ЗАБРО́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до заброди́ти³.
2. у знач. прикм. Який забродився.
Невдовзі прибігла й мати. З кошиком у руці, схвильована, заброджена, десь, видно, балку убрід перебродила (Гончар, Таврія.., 1957, 483).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заброджений — забро́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- заброджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до забродити III. 2》 у знач. прикм. Який забродився. Великий тлумачний словник сучасної мови