забруджений

ЗАБРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до забруди́ти.

Вночі, забруджений по вуха, я повернувся додому (Чорн., Визвол. земля, 1959, 165).

Значення в інших словниках

1. забруджений — забру́джений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. забруджений — Забру́днений і забру́джений  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)