забріхуватися
ЗАБРІ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАБРЕХА́ТИСЯ, ешу́ся, е́шешся, док., розм. Далеко заходити в брехні, захоплюватися брехнею; заплутуватися в брехні.
Ніколи не брехала [Маланка].., а вже так забріхуватись, се ніколи не було єї [її] звичаєм (Фр., VII, 1951, 86);
Дедалі Голохвостий.. більше забріхується, підбираючи аргументи, слова (Минуле укр. театру, 1953, 153);
Та він деколи як забрешеться, то й сам не зна, що меле (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)