забудькуватість

ЗАБУ́ДЬКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість зазнач. забу́дькуватий.

Він гнівався тепер на свою забудькуватість, на свою відсталість, на негнучкість і неповороткість своєї думки (Загреб., Спека, 1961, 206);

Як жаль, що я не захопила хоч малесеньке фото з неї [матері]. Не можу собі простити таку забудькуватість (Речм., Твій побратим, 1962, 165).

Значення в інших словниках

1. забудькуватість — забу́дькуватість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. забудькуватість — -тості, ж. Властивість за знач. забудькуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови