забурхати

ЗАБУРХА́ТИ, а́є, док. Почати бурхати.

З отвору забурхала гаряча пара, Василь зупинив машину (Довж., І, 1958, 80).

Значення в інших словниках

1. забурхати — забурха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забурхати — -ає, док. Почати бурхати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забурхати — Забурха́ти, -ха́ю, -єш гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).  Словник української мови Грінченка