Словник української мови в 11 томах

забушувати

ЗАБУШУВА́ТИ, у́є, док. Почати бушувати.

Два вибухи забушували в воді, третій луснув під берегом (Коп., Навколо полум’я, 1961, 196);

Забушує [річка] навесні, аж через край хлюпає (Чаб., Тече вода.., 1961, 26).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. забушувати — забушува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. забушувати — -ує, док. Почати бушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови