забучувати

ЗАБУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБУТИ́ТИ, учу́, ути́ш, док., перех., спец. Те саме, що забуто́вувати.

Пішов Іван забучувати породою простір, де вже було вийняте вугілля (Рудь, Гомін.., 1959, 141);

Капіталісти повтікали, ..забутивши початі шахти (Досв., Вибр., 1959, 306).

Значення в інших словниках

1. забучувати — забу́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забучувати — -ую, -уєш, недок., забутити, -учу, -утиш, док., перех., спец. Те саме, що забутовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови