забійник

ЗАБІ́ЙНИК, а, ч., гірн. Те саме, що вибі́йник 1.

Шахтар-забійник зовсім не подібний до мого старого діда (Кач., II, 1958, 100).

Значення в інших словниках

1. забійник — забі́йник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. забійник — -а, ч., гірн. Те саме, що вибійник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забійник — ВИБІ́ЙНИК (шахтар, що працює у вибої), ЗАБІ́ЙНИК, ВІДБІ́ЙНИК рідше. Товариш із шахткому, який головував на вечорі, старий вибійник (Ю. Мокрієв); Новоспечені забійники повертали додому (П. Колесник); Відбійники вітали.. Филимона Лободу (С. Воскрекасенко).  Словник синонімів української мови
4. забійник — Забі́йник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)