Значення в інших словниках
-
забійник —
забі́йник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
забійник —
ВИБІ́ЙНИК (шахтар, що працює у вибої), ЗАБІ́ЙНИК, ВІДБІ́ЙНИК рідше. Товариш із шахткому, який головував на вечорі, старий вибійник (Ю. Мокрієв); Новоспечені забійники повертали додому (П. Колесник); Відбійники вітали.. Филимона Лободу (С. Воскрекасенко).
Словник синонімів української мови
-
забійник —
Забі́йник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
забійник —
ЗАБІ́ЙНИК, а, ч., гірн. Те саме, що вибі́йник 1. Шахтар-забійник зовсім не подібний до мого старого діда (Кач., II, 1958, 100).
Словник української мови в 11 томах