завагатися
ЗАВАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся. Док. до вага́тися.
Під ноги йому попалась пляма свіжої крові. Він завагався на мить, наче боявся ступити на криваву дорогу (Коцюб., II, 1955, 102);
// Почати вагатися.
Погодившись виїхати, Софія раптом знову завагалася (Кучер, Чорноморці, 1956, 240).
Словник української мови (СУМ-11)