завагоніти
ЗАВАГОНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., заст. Завагітніти.
[Килина:] Запродали мою матір волосному писареві, котрий покинув її, як завагоніла, а потім вигнали її з рідної хати… (Кроп., IV, 1959, 300).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАВАГОНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., заст. Завагітніти.
[Килина:] Запродали мою матір волосному писареві, котрий покинув її, як завагоніла, а потім вигнали її з рідної хати… (Кроп., IV, 1959, 300).
Словник української мови (СУМ-11)