завагоніти

Завагоні́ти, -ні́ю, -єш

гл. = завагітніти. А та чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, вже й завагоніла. ЗОЮР. II. 33. От як його жінка завагоніла, так теща і каже йому: привези ж її до мене рожать. ЗОЮР. II. 38.

Значення в інших словниках

1. завагоніти — завагоні́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. завагоніти — -ію, -ієш, док., розм., заст. Завагітніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завагоніти — ЗАВАГІ́ТНІТИ без додатка, а також ким (стати вагітною), ЗАЧА́ТИ кого, що, заст., поет., ПОНЕСТИ́ без додатка, а також кого, що, розм., ЗАВАГОНІ́ТИ заст., ЗАВАГОТІ́ТИ заст.; НАБІ́ГАТИ без додатка, а також кого, що, розм. зневажл. (перев.  Словник синонімів української мови
4. завагоніти — ЗАВАГОНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., заст. Завагітніти. [Килина:] Запродали мою матір волосному писареві, котрий покинув її, як завагоніла, а потім вигнали її з рідної хати… (Кроп., IV, 1959, 300).  Словник української мови в 11 томах