Словник української мови в 11 томах

заваготіти

ЗАВАГОТІ́ТИ, заваготі́ю, заваготі́єш і діал. завагочу́, заваготи́ш, док., заст.

1. Стати важчим, поважчати.

Жита забагатіли (Тич., III, 1947, 40).

2. Завагітніти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заваготіти — заваготі́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. заваготіти — заваготію, заваготієш і діал. завагочу, заваготиш, док., заст. 1》 Стати важчим, поважчати. 2》 Завагітніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заваготіти — ЗАВАГІ́ТНІТИ без додатка, а також ким (стати вагітною), ЗАЧА́ТИ кого, що, заст., поет., ПОНЕСТИ́ без додатка, а також кого, що, розм., ЗАВАГОНІ́ТИ заст., ЗАВАГОТІ́ТИ заст.; НАБІ́ГАТИ без додатка, а також кого, що, розм. зневажл. (перев.  Словник синонімів української мови
  4. заваготіти — Заваготіти, -тію, -єш гл. = завагітніти. Мнж. 37, 25.  Словник української мови Грінченка